Перші прототипи
Найраніші пристрої для захисту зору з’явилися зовсім не в спекотних пустелях, а в Арктиці. Жителі Півночі, рятуючись від сліпучого блиску снігу, вирізали щитки з кістки або деревини з вузькими горизонтальними прорізами. Така конструкція виконувала роль першого в історії світлофільтра.
У XII столітті ідея специфічно розвинулася в Китаї. Місцеві судді надягали пластини з димчастого кварцу, щоб приховувати свої емоції під час процесів.
До європейської оптики і звичної нам конструкції з дужками людство наблизилося лише в середині XVIII століття. У 1752 році англійський оптик та винахідник Джеймс Ейскоу здогадався вставити затемнені сині та зелені лінзи в розроблену ним металеву оправу.
Ейскоу вважав, що кольорове скло здатне лікувати захворювання очей. Його винахід не мав масового успіху і продавався виключно в аптеках як спеціалізований медичний прилад для людей із високою світлочутливістю.
Хто винайшов перші у світі сонцезахисні окуляри?
Приблизно в той самий час, у другій половині XVIII століття, свою сторінку в історію вписала Венеціанська республіка. На острові Мурано майстри-склодуви створили перші в Європі сонцезахисні окуляри — так звані “окуляри Дожа”. Під час варіння у скляну масу додавали оксиди металів, отримуючи щільне зелене скло, яке приглушувало агресивні сонячні відблиски на воді. Носила їх венеціанська знать під час прогулянок гондолами. Аксесуар виготовлявся виключно вручну, коштував великих грошей і залишався рідкістю, доступною лише одиницям.
Мода на засмагу
У 1920-х роках ставлення до сонця почало змінюватися: аристократична блідість поступово поступилася іншому ідеалу. Коко Шанель, яка повернулася засмаглою після морського круїзу, стала символом цього перелому. По обидва боки Атлантики люди почали проводити більше часу на відкритому повітрі: виходили на тенісні корти та поля для гольфу, заповнювали курорти та пляжі. Попит на активний відпочинок біля води зріс, а разом із ним з’явилася і практична потреба якось захищати очі від сліпучих променів.
У якому році з’явилися чорні окуляри?
У 1929 році рішення запропонував американець Сем Фостер. Саме цей рік вважається офіційною датою появи звичних нам чорних сонцезахисних окулярів. Найцікавіше, що Фостер взагалі не був оптиком. Його фабрика випускала пластикові жіночі гребінці та шпильки для волосся. Але в 1920-х роках жінки масово почали носити короткі стрижки, і бізнес опинився на межі банкрутства. Намагаючись врятувати фабрику, він почав думати, на який ще пластиковий товар може бути попит.
Помітивши, як сильно люди на пляжах страждають від сліпучого сонця, Фостер придумав витончений хід: він переналаштував верстати для гребінців на виробництво недорогих пластикових оправ, вставив у них темні лінзи і привіз першу партію на пляж в Атлантік-Сіті. Відпочивальники розкупили новинку миттєво.
Саме так, завдяки підприємницькій кмітливості, темні окуляри перестали бути рідкісним аптечним товаром і перетворилися на просту, доступну кожному деталь літнього гардероба.
